Домашні коти, що випали з відчинених вікон, чи вуличні коти, що збиті або травмовані, у стресі дуже часто залазять у підвали багатоквартирних будинків. Тож далі ми розповімо, що треба зробити, аби відловити кота у таких підвалах.
- Перше – ізолювати приміщення, а саме закрити всі виходи з нього. Для цього варто обійти будинок по периметру і закрити всі пролазні для кота отвори, що зустрінуться. Закривати можна, наприклад, щільною барикадою з пляшок/бутилів води, тряпчин, будівельного сміття, каміння. Якщо отвір надто великий і закрити його не вдається – треба знайти більший за отвір шматок фанери чи двері від викинутої шафи, тощо, притулити їх до продуха і поставити людину тримати. Якщо не закрити виходи, злякавшись звуку від перебування людей у підвалі, навіть сильно поранений кіт на адреналіні може вийти у будь-який отвір, де пролізе його голова. Так відбувалося неодноразово за нашу практику. Це не означає, що так роблять всі коти, але поведінка тварин непередбачувана, жоден кіт не напише вам розписку, що не буде виходити з підвалу чесно-чесно. А навіть якщо і напише, хіба то його зупинить.
Важливий момент. Підвал – це цілісне приміщення. Тобто якщо у будинку 5 парадних, то це не 5 окремих невеликих приміщень, а один великий лабіринт під всім будинком. Якщо будинок розділений аркою це не значить, що підвали два. Це означає, що підвал складається з двох частин, між якими проходять комунікації, і найчастіше там може вільно пройти і “рідкий” кіт, але не пройде людина.
- Друге, що треба зробити – знайти доступ і перевірити всі частини підвалу. Підвали бувають різної висоти – десь можна йти у повний зріст, але у більшості випадків стелі набагато нижче людини і складні для пересувань. А от котам там пересуватися досить легко. До усіх частин будівлі підвалом йдуть труби і через це у всіх поперечних міжкімнатних стінах є невеличкі отвори прохідні для кота (а для людини як прийдеться). Тому, щоб не розминутися з котом і не ходити колами, треба йти з тупика по підвалу шеренгою людей і неперервно проглядати всі проходи для кота перед собою. Кіт може або переміщуватися, або ховатися. Того також треба проглядати усі порожнини і збійки з іншими приміщеннями. Під квартирами на всю чи частину квартири може бути зала, там де водопостачання і водовідведення – труби, коти по них також чудово пересуваються. Дверей нема і отвори у стінах. Під загальним простором у парадному найчастіше розташована серія порожнин. З них часто ще є окремий вихід у підсходовий простір під ганком парадного і звідти ще може бути вихід на вулицю. Тож коли ви ізолюєте підвал варто перевірити і ці виходи ззовні. Також підвал будинку може бути з’єднаний з камерою теплотраси або підвалом іншого будинку коробом з трубами теплоносія. Рідше може бути так, що підвал з’єднаний з двірницькою, або зі сміттєпроводом, або з ліфтовою шахтою, або має вихід у простір між секціями будинку, навіть люки у квартири і багато інших сюрпризів. При обході підвала кожну шпарину треба виявити і уважно перевірити. Якщо не пролазить голова – просуньте руку з телефоном і зніміть відео. Ми використовуємо також телефони чи ендоскопи у таких випадках. Але знайти кота і зловити – то різна магія. Причому друге явно складніше. Тож якщо ви знайшли кота у схованці – не лякайте його. Хай думає, що він геній маскування. Витягти кота з порожнини найчастіше набагато легше, ніж ловити бігаючого по підвалу. Ліпше навпаки надійно забарикадувати кота, а потім думати чи витягати його чимось, чи облаштувати тенета і вигнати з порожнини.
Приділіть значну увагу власній безпеці!
- Похід у підвал вимагає гарного джерела світла. Найліпше підійде налобний ліхтар: і світло є, і руки вільні. А в ідеалі треба мати ще запасне світло, ліхтар на телефоні також підійде, але він має бути з собою і надійно спакований.
- Речі схильні до втечі з відкритих кишень у підвалах. Одяг має бути таким, щоб прикривав тіло, бажано ще й голову і не забудьте про рукавиці.
- У підвалі вас дуже ймовірно зустрінуть блохи чи інші комахи, тож буде не зайвим вжити заходи по їх відлякуванню від себе.
- Також не забувайте ревакцинуватися від правця кожні 10 років. Бо отримати відкриту рану і знайти спори бактерій, особливо у темному приміщенні з перешкодами, не важко.